Вівек (персонаж) — персонаж в декількох іграх серії The Elder Scrolls.
"Ти хочеш мені докоряти... чому я вбив Неревара? Чому я порушив свою присягу Азурі не користуватися Інструментами Каґренака?"
―Вівек
Лорд Вівек-поет-воїн, також відомий як Век, а пізніше святий Вівек, був одним із трьох безсмертних богів-царів Морроувінда разом із Сота Сілом та Альмалексією (разом АЛЬМСІВІ). Стовп Храму Трибуналу і покровитель художників та розбійників, Вівек - це "трансцендентна еволюція" Даедричного Принца Мефали, оскільки вважається, що Мефала була "прообразом" Вівека в епоху Світанку. Вівек також розглядається як невидимий хранитель святої землі, який завжди пильно стежить за Морроувіндом і тримає злого бога Червоної Гори в ув'язненні.
Вівека можна знайти під час Головної лінії квестів The Elder Scrolls III: Morrowind у його палаці, розташованому в місті Вівек. Він також відіграє важливу роль у розширенні The Elder Scrolls Online: Morrowind.
Історія [1][]
Народження та ранні роки[]
Вівек в юності
Вівек народився у Першу еру на території Морроувінда. Відомо, що він був сином дружини велотійского (кімерского) нетчімена, тобто фермера, який займається розведенням нетчів. Можливо апокрифічне джерело стверджує, що його батьків звали Беразік та Ірді, і що у нього, ймовірно, було ще троє братів та сестер на ім'я Ірді, Хлафем та Хікро. Власне оригінальне ім'я Вівека невідоме. «36 Уроків Вівека» зображають зачаття й народження Вівека в містичному ключі: нібито Альмалексія помістила дружину нетчімена в океан, де її виростили Дреуги. Дружина нетчімена протягом довгого часу виношувала яйце, що містило в собі Вівека; багато духів та даедра являлися, щоб обдарувати яйце новими знаннями, і воно, не залишаючи лона матері, подорожувало в часі до початку часів та вступало у філософські диспути з різними сутностями.
Зрештою дружина нетчімена потрапила до Двемерів, які розсікли жінку й перемістили яйце всередину механічної істоти, зробленої за її подобою. Цей двемерській механізм з яйцем всередині потрапив в землі дому Індоріл, де зламався, і його знайшли лежачим на дорозі проходячі повз караванники. Охоронець каравану по імені Неревар вимагав, щоб знахідку віднесли Альмалексії в столицю Велоті, майбутнє місто Морнхолд, але купець спокусився думкою замість цього відправитися в місце під назвою Нурмок та продати знахідку жрицям Мерунес Дагона. Тоді Неревар убив купця і сам очолив караван. Таким чином, яйце з Вівеком всередині потрапило до двору Альмалексії й Сота Сіла, де Вівек, нарешті, з'явився на світ, відразу вже дорослим - «єдністю чоловіка і жінки, магічним гермафродитом, військовою аксіомою, єдиною в світі». Вилуплюючись із яйця, він поглинув двемерскій механізм, в якому знаходився весь цей час.
У текстах, написаних Майклом Кіркбрайдом, висвітлюється більш приземлена версія: Вівек був сином нетчімена, але в дитинстві втратив батьків і жив в сирітському притулку у Морнхолді. До часів знайомства із Нереваром він очолював вуличну банду халамидників - «катамітів, озлоблених на весь світ» і не гидував ніякими методами заробітку - від вбивств і крадіжок до проституції як з чоловіками, так і з жінками. В цей час він не вмів читати і писати й не відчував інтересу до філософії.
У якийсь момент підлітка Вівека відвідав караванник на ім’я Неревар, пізніше солдат дому Індоріл. Поки Вівек спочатку вороже ставився до солдата, Неревар побачив у ньому щось, вважаючи, що він в чомусь особливий. Неревар з часом сподобався Вівеку, той навіть взяв "V" з сигілу Неревара "Vel" та подвоїв його, утворивши своє нове ім'я "Vivec". Вівек побачив у Нереварі великі амбіції, найрішучішою з яких було звільнення Ресдайна від Нордських окупантів, та вирішив допомогти йому досягти своїх цілей.
Ера Трибуналу[]
Безчесне Вбивство (Вівек посередині)
Тепер вже разом із Сота Сілом, Нереваром та Альмалексією Вівек узяв участь у Війні Першої Ради, після якої зникли усі Двемери, а Трибуналу дісталися Інструменти Каґренака, які четверо довірили їхньому товаришу Ворину Даготу на зберігання. Коли Вівек та Неревар повернулись до Ворина, той прозвав себе Дагот Уром та відмовився повертати їм Інструменти. Неревар зіштовхнувся із Дагот Уром в бою та переміг.
Вівек в своєму палаці. Після прокляття Азури Вівек зробив себе напівкімером та напівданмером за допомогою своїх божественних здібностей. Така зовнішність символізує його дуальну природу.
Після спірної смерті Неревара Вівек, Сота Сіл та Альмалексія очолили Нову Велику Раду. Після багатьох років правління Сота Сіл повернувся до Вівека та Альмалексії, та доповів, що навчився користуватися Інструментами Каґренака. Вівек та Альмалексія не хотіли порушувати клятву, яку колись дали Неревару, про те, що не користатимуться Інструментами, як передбачили Двемери, але Сота Сіл переконав їх та Трійця стала живими богами. Проте справжній богині, Азурі, це не сподобалось, і вона назавжди прокляла Кімерів, перетворивши їх на Данмерів.
Після цього Трійця заснувала Храм Трибуналу, послідовники якого мали поклонятися саме їм. Вівек заснував своє місто на південному узбережжі Вварденфелла на Аскадійських островах у Внутрішнього моря. Провінція процвітала, АЛЬМСІВІ узяли участь ще у трьох війнах, результатом останньої з них стало приєднання Морроувінда до Імперії та часткова колонізація Вварденфелла.
А потім у 2E 882 році повернувся Дагот Ур, якого вважали мертвим. Він разом зі своїми Попільними Вампірами почав формувати план по знищенню Трибуналу та поверненню історичних земель. Він скористався силою Серця Лорхана, та вже коли Трибунал прийшов на Червону Гору, аби поповнити свої божественні сили, він атакував їх. АЛЬМСІВІ були недостатньо сильними, щоби протистояти Даготу, їм довелося піти.
Протягом наступних 500 років Трибунал неодноразово намагався повернути собі доступ до Серця Лорхана, але все було марно, доки в 3E 427 році до Тамріеля не повернувся Неревар. Спочатку Вівек та решта Трибуналу вороже ставилися до культу Нереваріна і заявляли, що їхні пророцтва хибні, оскільки вони загрожували вірі храму Трибуналу, яка була їм потрібна, щоб захистити Морроувінд від темряви Дагот Ура. Вівек також був ворожим, через те, що, як передбачалося, Нереварін повинен був звергти Трибунал та повернути поклоніння Старому Данмерському Пантеону. Врешті-решт Вівек зрозумів, що Нереварін - це остання надія Трибуналу на перемогу Дагот Ура, і вирішив йому допомогти, хоч це і вимагатиме від Трибуналу жертви своїми божественними силами. Зрештою Вівек зустрів Нереваріна в своєму палаці, де дав йому план перемоги над Дагот Уром та один з залишившихся Інструментів Каґренака й велів йому врешті-решт перемогти Дагот Ура.
Нереварін переміг, та Серце Лорхана було назавжди знищено. Вівек та решта АЛЬМСІВІ втратили безсмертя, але деякі сили в них ще залишились завдяки вірі людей.
Останні роки[]
Вівек присвятив залишки своєї сили реорганізації храму Трибуналу, дозволивши суперечкам між священиками храму та священиками-дисидентами зникнути, а також допомозі людям та їхнім скромним потребам. Вівек розпочав підготовку в своїй секті Храму до великих змін, сказавши своїм священикам, що Трибунал більше не повинен вшановуватись як трійця богів, а як трійця святих та героїв. Вівек радив, щоб віра Храму повернулася до старих меморіалів, поклонялася Азурі, Мефалі та Боетії. Вівек вважав, що традиції Храму Трибуналу потрібно продовжувати, лише без АЛЬМСІВІ, і він сприйняв свою неминучу смертність із задоволенням, оскільки завжди користувався своєю силою лише злегка. Він повідомив своїм священикам, що незабаром після реорганізації храму Трибуналу він піде зі світу. Як помер Вівек достовірно не відомо. У TES3: Morrowind гравець міг за бажанням вбити його; за цією ж причиною невідома і дата смерті.
Подвиги[]
Зупинка Баар Дау[]
Баар Дау
Десь приблизно на початку панування Трибуналу Лорд Даедра Шеогорат повстав проти Трибуналу за насмішку над Даедра та надіслав величезний метеор Баар Дау на нове тоді місто Вівек. Однак у деяких різних версіях історії Баар Дау є одним із монстрів / дітей Вівека, що діє з власної волі. Побачивши метеор, Вівек лише підняв руку, і камінюка застигла над містом. Вівек вирішив тримати його над ним, щоб показати, що віра повинна підтримуватись у Трибуналі, оскільки саме віра тримала Баар Дау на плаву.
На жаль, через п’ять років після зникнення Вівека пристрій Інджиніум, який утримував Баар Дау підвішеним у повітрі за відсутності Вівека, зламався, дозволивши місяцю впасти і знищити місто Вівек. Ланцюгова реакція, спричинена вібраціями, які метеор створював при ударі об землю, призвела до того, що Червона гора вибухнула вдруге, ознаменувавши початок сумнозвісного Червоного року.
Перемога над Рум'янцем[]
Вівек проти Рум'янця
Всередині печери Коал, що розташована недалеко від міста Гнісіс, Вівек бився із втіленням Молаг Бала, відомого як Рум'янець. У битві між цими двома богами Вівек переміг Рум'янця та пощадив його, за винятком того, що Данмери отримали дозвіл використовувати шкури поклонників Рум'янця, Дреугів, для виготовлення обладунків. Битва нібито була настільки епічною, що призвела до створення Західного Гаша. Незважаючи на те, що його життя пощадили, Рум'янець знову напав за містом Тір після того, як його викликав поклонник дому Клопотів. Вівек й Рум'янець зіткнулися вдруге, та Дреуг знову зазнав поразки.
Битва з Мерунес Дагоном[]
Той самий камінь
У місті Маар Ган Вівек бився з Мерунес Дагоном після того, як той спробував напасти на жителів міста. Мерунес намагався кинути гігантську скелю на місто, але Вівек знущався над ним, аби він замість цього жбурнув камінь у нього. Там, де впала ця скеля, мирне населення Маар-Ган збудувало святиню Трибуналу. Кажуть, що під час цієї битви Вівек віддав свій срібний меч Мерунес Дагону, оскільки вважав, що боротися з беззбройним ворогом буде нечесно.
36 Уроків Вівека[]
Вівек також написав серію автобіографічних книжок, що складається з 36 Проповідей. Примітки: Читання першої букви кожного параграфу 36-ої Пропівіді утворює приховане повідомлення: „Foul Murder” (в перекладі „Безчесне Вбивство”). Крім того, якщо ви візьмете 29-ту Проповідь, пов’яжете кожне з тридцяти п’яти перелічених чисел зі словом у цій проповіді, виявиться інше приховане повідомлення: „Він не народився богом. Доля не привела його до цього злочину. Він обрав цей шлях з власної волі. Він вкрав божественність та вбив Гортатора”. Вівек написав це як зізнання і каяття за те, що зробив.