Про Морровінд (ориг. On Morrowind) — книга у декількох іграх серії The Elder Scrolls.
Місцезнаходження[]
The Elder Scrolls III: Morrowind[]
- Видає Хасфат Антаболіс, якщо запитати його про історію Морровінду.
The Elder Scrolls IV: Oblivion[]
- Імперське місто, «Перше видання»;
- Чейдінхол, «Книги Мак-На»;
- Коррол, «Книги Ренуа»;
- Леявін, «Південні книги»;
- Анвіл, Будинок Ньюхейма Гладкого - в книжковій шафі в передпокої;
- Анвіл, морська посудина Морська посудина «Кларабелла».
Текст книги[]
Автор: Ерраманве з Санголду
Після завоювання Хаммерфеллу імперські легіони підійшли до північно-східних кордонів Сироділу, і почалося вторгнення, підготовлене в Скайрімі.
На початку, незважаючи на те, що імперські легіони і флот всюди вважалися непереможними, Дім Індоріл та ієрархи Храму запропонували стояти на смерть. Редоран і Дрес виступили на стороні Індорілу, а Тельванні залишилися нейтральними. Хлаалу висловили прагнення до мирного вирішення.
Затяжні прикордонні бої в Аргонії не дали рішучої перемоги, однак болотиста місцевість не придатна до спільних дій легіонів і флоту. Проти легіонів, зосереджених на захід від Вежі Зільград і Краґенмура, і легіонів на захід від Чорносвітла і Поля Кормаріс, Морровінд мав жалюгідні сили ополчення, ще й обмежені небагатьма ротами редоранських найманців, а також елітними дружинами знаті, ординаторів і Вічних Вартових Храму. Їхнє становище ще більше погіршилося відмовою Індоріл, Дрес, Хлаалу і Тельванні прикрити західні кордони; Індоріл та Дрес запропонували не захищати кордони, а відступити вглиб території і нав'язати партизанську війну. При конформізмі Хлаалу і нейтралітеті Тельванні, Великий Дім Редоран, фактично, виявився один на один проти моці Імперії.
Ситуація радикально змінилася, коли Вівек особисто з'явився в місті Вівек і оголосив про укладення договору з імператором Тайбером Септімом, за яким Морровінд отримував статус провінції Імперії, але гарантувалися «усі права віри і самоврядування». Шокована храмова ієрархія, чиєї думки явно ніхто не запитав, зустріла угоду незграбним мовчанням. Представники Великого Дому Індоріл поклялися боротися до останнього, при моральній підтримці Дрес, у той час як Редоран, вдячний за відведення загрози переважаючих сил від своїх кордонів, об'єднався з Хлаалу і підтримав договір. Тельванні, бачачи, звідки дме вітер, приєдналися до Хлаалу і Редорану і теж підписали угоду.
Нічого невідомо про обставини особистої зустрічі Септіма з Вівеком, а також про її місце або про хід цих переговорів. Офіційною причиною секретності називають небажання розкрити втягнутих агентів. На заході всілякі спекуляції будуються навколо ролі Зуріна Арктуса в історії з договором; на сході ходять чутки про те, що Вівек нібито запропонував Нумідіум, який сприяв підкоренню альтмерів і острова Саммерсет, в обмін на значні поступки в сфері самоврядування, збереження традицій Великих Домів і релігійних обрядів у Морровінді.
Вищий лорд-канцлер Великої Ради, Індоріл, відмовився затвердити договір або подати у відставку. Його вбили, а на його місце призначили Хлаалу. Дім Хлаалу скористався нагодою звести деякі старі рахунки з Домом Індоріл, і в ряді місцевих рад влада змінилася шляхом кривавих переворотів. У цих міждомових чварах пролилося більше крові, ніж за всю боротьбу проти імперських легіонів, що передувала перетворенню Морровінда з незалежної держави у провінцію Імперії.
Генерали ж легіонів боялися вторгнення у Морровінд. Данмери були давно відомі як найжорстокіші й наполегливі супротивники, що вельми посилювалося релігійними і клановими традиціями. Генерали не розуміли політичну слабкість Морровінду, яку так добре побачив і використовував імператор Тайбер Септім. У той же час, з огляду на трагічне зниження чисельності населення і руйнування в інших провінціях, завойованих Септімом, і порівнюючи це з м'якою та ефективною асиміляцією Морровінда в імперську правову й економічну систему, що зробило порівняно невеликий вплив як на вищі, так і на нижчі класи морровіндського суспільства, не можна не віддати належне і Трибуналу, що вчасно усвідомив марність захисту Морровінда і можливість витребування важливих гарантій та преференцій, у результаті захоплення ініціативи за столом переговорів.
Багато ж індорільских аристократів, навпаки, вважали за краще накласти на себе руки, але не підкоритися Імперії, що призвело до значного ослаблення Дому Індоріл в перехідний період і до гарантованої втрати ним значної частки влади на користь Дому Хлаалу, чий вплив тільки зріс від договору з Імперією. Храмова ієрархія впоралася з втратою обличчя більш вміло, відсторонившись від політичних чвар, і вважала за краще заробляти репутацію в народі, зосередивши зусилля на економічній, освітній та духовної благодійності.