Путівник по Леявіну (ориг. Guide to Leyaviin) — книга у грі The Elder Scrolls IV: Oblivion.
Опис[]
Це одна з восьми книг, що складають серію робіт Алессії Оттус, яка має на меті познайомити читача з містами Сироділу. Однак погляд автора досить суб'єктивний і відбиває точку зору представника обмеженого громадського класу багатих, зарозумілих і схильних до обскурантизму громадян Імперії.
Місцезнаходження[]
- Одна з найпоширеніших книг, зустрічається повсюди.
Текст книги[]
Путівник Алессії Оттус по Леявіну
Зенітар, надихни нас на працю! Я — Алессія Оттус, і я хочу розповісти вам все про Леявін.
Леявін — надійна фортеця з високими кам'яними стінами і сильним гарнізоном. Він знаходиться на кордоні з двома варварськими провінціями, Ельсвейром і Аргонією, і охороняє найважливіший шлях по річці Нібен від Топальської затоки до Імперського міста.
Леявін — це процвітаюче, яскраве і світле місто в заболочених нетрях Чорного лісу; вулиці його широкі і чисті, а будинки, побудовані з дерева і покриті кольоровою штукатуркою, комфортабельні і просторі. Всюди ростуть дерева і кущі; в місті також безліч ставків і тихих сквериків, де можна відпочити і зайнятися медитацією. Справді, якби не сморід аргоніан і каджитів, то Леявін був би вельми милим і безпечним місцем для життя.
Графством править граф Маріус Каро, і недавно його дружиною стала чарівна і вихована Алессія Каро, дочка праведної Арріани Валги, графині Коррола. І граф, і графиня є затятими розповсюджувачами імперської нібенійськой культури і прагнуть прищепити своїм підданим працьовитість, повагу до законів і побожність — тобто ті якості, на яких і тримається наша благословенна Імперія.
Місто стоїть на західному березі річки Нібен і оточене високими мурами. Замок знаходиться за двома воротами в східній частині міста. Каплиця Зенітара підноситься в північно-західній частині міста, поруч із західними воротами. Всі крамниці, готелі і гільдії знаходяться на південь від каплиці, в західній частині міста, за винятком кількох крамниць, які розташовані на північ від дороги, що йде від західних до східних воріт. Житлові будинки в основному розташовані уздовж широкого бульвару, що йде через місто з півночі на південь. Між будинками і східною стіною тягнеться ряд штучних ставків, що утворилися після спорудження загати в одній з приток річки.
Священнослужителі Зенітара і правляча чота об'єднали зусилля з метою долучити до високої нібенійської культури місцеве населення, яке живе за варварськими звичаями. Зокрема, завдяки заступництву Зенітара, в Леявіні процвітають торгівля і виробництво — цьому не можуть перешкодити навіть розбійники, які регулярно нападають на торгові каравани.
У Леявіні багато крамниць і торговців (в цьому відношенні Леявін поступається, мабуть, тільки Імперському місту). Навіть майстри і вчителі Гільдії магів і Гільдії бійців Леявіна можуть похвалитися високим професіоналізмом. Особливо варто відзначити крамницію «Південні книги»; у її власника — орка (!!!) — завжди можна знайти в продажу кілька примірників «Аннуаду для дітей», книги, що дозволяє залучити до істинної віри навіть неосвічених варварів.
Нещодавно у Гільдії бійців з'явився конкурент в місті — компанія «Чорний Ліс», що об'єднала кілька професійних найманців. Незважаючи на те, що майже всі вони — каджити і аргоніани, їх командири ввічливі, розумні і шанобливі. Кажуть, що компанія «Чорний Ліс» багато в чому виграє у Гільдії бійців за рахунок низьких розцінок і кращої якості послуг. (Так, це славна традиція імперії — збільшувати добробут і безпеку громадян за рахунок конкурентної боротьби.)
З жалем мушу зауважити, що далеко не всі звіролюди Леявіна такі ж пристойні і працелюбні, як співробітники компанії «Чорний Ліс». Значна частина аргоніан і каджитів, що живуть в місті, проводять час, тиняючись по вулицях. Вже краще б вони приділяли більше уваги прибиранню своїх будинків і особистій гігієні.
Віддайте хвалу Дев'яти богам і не грішіть!