Немає опису редагування |
Nekta (Message Wall | внесок) мНемає опису редагування |
||
| (Не показані 5 проміжних версій 5 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Мультиігровий предмет |
{{Мультиігровий предмет |
||
| − | | ім'я = 16 |
+ | | ім'я = 16 Акордів божевілля |
| англійська назва = 16 Accords of Madness, v. VI |
| англійська назва = 16 Accords of Madness, v. VI |
||
| тип = книга |
| тип = книга |
||
| Рядок 19: | Рядок 19: | ||
}} |
}} |
||
| + | наступна книга - [[16 акордів божевілля, том IХ]] |
||
| − | |||
==<span style="font-size:20px;color:rgb(255,255,255);text-align:justify;">Місцезнаходження</span>== |
==<span style="font-size:20px;color:rgb(255,255,255);text-align:justify;">Місцезнаходження</span>== |
||
*Храм Закликачів Ночі |
*Храм Закликачів Ночі |
||
| Рядок 42: | Рядок 42: | ||
Шеогорат посадив крихітну пташку собі на плече, повернувся, спустився з гір і попрямував назустріч теплим вітрам і яскравим заходам сонця Абесінского узбережжя, насвистуючи в унісон з найдрібнішим з войовників Тамріеля. |
Шеогорат посадив крихітну пташку собі на плече, повернувся, спустився з гір і попрямував назустріч теплим вітрам і яскравим заходам сонця Абесінского узбережжя, насвистуючи в унісон з найдрібнішим з войовників Тамріеля. |
||
| + | |||
| + | [[en:Sixteen Accords of Madness, Book VI]]<!--не видаляйте, назви статті і книги різні--> |
||
| + | [[de:16 Akkorde des Wahnsinns, Band VI]] |
||
| + | [[es:Dieciséis tratados de locura, v. VI]] |
||
| + | [[ru:16 аккордов безумия, т. VI]] |
||
| + | [[pl:16 Akordów Obłędu, t. VI (Oblivion)]] |
||
[[Категорія:Книги]] |
[[Категорія:Книги]] |
||
[[Категорія:Предмети]] |
[[Категорія:Предмети]] |
||
Версія за 20:10, 27 січня 2018
наступна книга - 16 акордів божевілля, том IХ
Місцезнаходження
- Храм Закликачів Ночі
Текст
Том VI
Історія Хірсіна
Незмінно гордий і впевнений у собі, Божевільний Принц Облівіона, стоячи якось на п'ятий день Середини року серед безплідних піків Скайріма, вирішив запропонувати Хірсіну парі. Бог-Мисливець матеріалізувався, бо то був його день, і заінтригувала його самовпевненість Шеогората.
Незрівнянно суперечливий, Шеогорат тримає у своєму царстві регочучих нероб, полум'яних творців і жорстоких вбивць. Божевільний Принц укладає даремні угоди і провокує безглузді кровопролиття лише для того, щоб порадіти чужому збентеженню, горю або люті. Ось його підмостки, і на цій сцені він зібрався помірятися силами з Хірсіном.
Удавано зніяковівши, хитрий принц запропонував змагання - нехай кожен з них виростить звіра, і через три роки, година в годину, на цьому ж місці їх вихованці зійдуться в смертельній сутичці. Чи не висловивши жодних емоцій на своїй жахливій фізіономії, Хірсін погодився. Залишивши після себе лише хмарку із піднятих сніжинок, принци повернулися кожен у своє царство.
Самовпевнений, але знаючий Шеогората як спритника, Хірсін таємно виплекав жахливу тварюку в своєму прихованому домені. Він викликав стародавнього даедрота і просочив його огидним прокляттям лікантропії. Чорне, як смола, серце, зазубрені щелепи ... у цього невимовного жаху не було рівних навіть серед найбільших мисливців Хірсіна.
Минуло три роки, в призначений день Хірсін повернувся на умовлене місце. Шеогорат вже чекав його, сидячи схрестивши ноги на камінці, і тихо насвистував. Принц Полювання вдарив списом об землю, викликаючи своє надприродне чудовисько що гаркало. Знявши капелюха, спокійний як завжди, Шеогорат встав і відступив убік, відкривши погляду крихітну строкату пташку, влаштувався на камені. Вона стримано цвірінькнула, голос її був трохи чутний в пориві вітру.
Стрімким ривком даедрот стрибнув до каменя, залишивши від нього лише купу осколків. Вважаючи себе переможцем, монстр ощирив закривавлені щелепи в глузливою усмішці, і тоді чарівна пісенька осолодила підбадьорливий повітря. Маленька пташка легко пострибала по морді оскаженілого даедрота. Шеогорат зі стримуваної посмішкою спостерігав, як крихітна істота стрибнула на осколок каменю, що застряг в лусці величезного звіра, прямо між його лякаючими очима. З лютим виттям перевертень осліпив себе, намагаючись позбавитися від перешкоди. Йшли години. Хірсін з соромом бачив, як найдосконаліший його вихованець методично знищує себе, намагаючись розправитися з пташкою яка, схоже, не звертає на нього ніякої уваги і все співаючої самотнім скелям свої сумні пісеньки.
Коли ж чудовисько нарешті впало, Хірсін в люті спалив покалічений труп і відступив у своє царство, сиплячи лайками на забутих мовах. Його прокляття все ще висять над тими вершинами, і ніхто з мандрівників не затримується в тих краях, побоюючись зустріти там втілення жахливого божества.
Шеогорат посадив крихітну пташку собі на плече, повернувся, спустився з гір і попрямував назустріч теплим вітрам і яскравим заходам сонця Абесінского узбережжя, насвистуючи в унісон з найдрібнішим з войовників Тамріеля.