36 Уроків Вівека, Проповідь 22 (ориг. 36 Lessons of Vivec, Sermon 22) — підручник у грі The Elder Scrolls III: Morrowind.
- Попередній том: «36 Уроків Вівека, Проповідь 21».
- Наступний том: «36 Уроків Вівека, Проповідь 23».
Де шукати[]
- Балмора, Маєток Хлаало — другий поверх, кімната коло сходів
- Ґнізіс, Храм — другий поверх, ліворуч на стелажі
- Альд'рун, Маєток Морвейнів — нижній поверх, на стелажі праворуч від сходів
- Іноді в якості випадкової знахідки в контейнерах підземель.
Текст[]
Тоді залишив Вівек першу Школу Вертіння та повернувся до простору, що простором не був. Із Тимчасового Дому заглянув він у середній світ, аби знайти другого монстра на ім'я Коштовний Дерев'яний Меч. За кілька років од Гранатового бенкету він став повчаючею мелодію для нижчих велотських домів. Проповідували вони о його силі:
— Коштовний Дерев'яний Меч, осколок-іскра вищих і могутніших! Той, що володіє ним, пізнає себе!
Об'явився воїн-поет гостем у родовому ванькирі Дому Мора, чиїй вкрашений розами принц вінків був героєм у війні з північними демонами. Зібрався Вівек коло кісток. Сказав він:
— Здобувши шовкового паска, хай не очікує мародер пізнання всіх величніших систем його попередника: ідеальну радість приймають лише ті, що плачуть. Поверни мені (і зроби це зі своєї волі) те, чого позбавлен був мій шлюб, і я не зітру тебе з уяви Бога. Є у вашому роді примітна чарівниця, що мила моїй сестрі Айем, і тільки через її каламутну мудрість зглянувся я просити.
Зі стіни вийшов ходячий мрець. У його нижню щелепу, за старовинним магічним звичаєм, були вставлені три коштовні камені. Один був опалом, опалового кольору. Ходячий мрець уклонився принцу середнього повітря і сказав:
— Коштовний Дерев'яний Меч не залише нашого дому. Домовились ми про це з Чорними Руками Мефалою, великою тінню.
Поцілував Вівек перший коштовний камінь і сказав:
— Звірина картино, ходячий хаме, повернися до лампи, що продовжує у воді світити, та не зберігай більше вістей о недоладнім шумі. Склонися.
Він поцілував другий коштовний камінь і сказав:
— Горда остаче, невдовзі розсіяна, не служи гарантіям наданим моїй предтечі та не вимагай нічого у її підшкіри. Правителем є я, тепер і назавжди. Склонися.
Він поцілував опал і сказав:
— Підкорюю я тебе.
І тоді Вівек полинув у таємні місця та знайшов найтемніших матерей Мораг Тонгу й одружився на них, наповнивши їх незаплямленою вірністю, що на смак була як літня сіль. Вони стали, наче чорні королеви, кричати зі своєю сотнею вбивчих синів, тисячею вбивчих рук, і сто тисячею вбивчих долоней, і рухались вони однією величезною подією штрикання-вбивства-сміху по алеям, палацам, майстерням, містам і секретним залам. Їхній рух володіннями Ра’атимів був наче хвилясті закінчення, і здіймався він крізь часи; усі долі вели до проковтнутих ножів, вбивства як стогнання, божого святого усування-ґвалтування мокрої смерті.
Король вбивць надав Вівекові Коштовний Дерев’яний Меч.
— Мілорде, — мовив король вбивць. — Тепер принцу Дому Мора ви також любі. Я лишив його у Кутку Дагона. Його очі я запалив вогнем-молитвою грішників. Його рот я заповнив птицями.
І кінець словам цим — АЛЬМСІВІ.