36 Уроків Вівека, Проповідь 28 (ориг. 36 Lessons of Vivec, Sermon 28) — підручник у грі The Elder Scrolls III: Morrowind.
- Попередній том: «36 Уроків Вівека, Проповідь 27».
- Наступний том: «36 Уроків Вівека, Проповідь 29».
Де шукати[]
- Дагон Фел, Будинок Ан'ї Швидкої Морячки — на ящику
- Родова гробниця Херанів — на підлозі в останній кімнаті
- Вівек, Високий храм — в офісі Толера Саріоні, ліворуч на стелажі
- Іноді в якості випадкової знахідки в контейнерах підземель.
Текст[]
І тоді залишив Вівек Сета приглядати за купологоловим демоном, і повернувся до простору, що простором не був. З Тимчасового Дому заглянув він у середній світ аби знайти п’яте чудовисько, на ім'я Рум'янець.
Коли дреуги правили світом, даедричний Князь Молаг Бал був їхнім ватажком. Мав він тоді іншу форму — колючу, вкриту панциром і створену для моря. Вівек, народжуючи свою купу дітей, зронив у світ старе втілення Молаг Бала — мертвий карапакс спогадів. Він не став би чудовиськом, якби не велотське дитя, що забажало вразити своє село та одягнуло його.
З восьми чудовиськ Рум’янець був найпростішим. Тих, що його носили, він перетворював на могутніх убивць — і все. Він існував у матеріальному світі. Тільки своєю географією був він особливий.
Коли Вівек знайшов його коло хлопчикового села, наразі Ґнізіс, схрестилися вони у запеклому бої, зсуваючи ґрунт. Через їхню битву утворився Західний розлом. Мандрівники, що до туди доходять, все ще чують її звуки: меч проти панцира, бурчання Бога, тріск роздроблених ніг його монстродитя.
Після своєї перемоги, Вівек приніс панцир Рум’янця до дреугів, що видозмінили його матір. Королева дреугів, чиє ім’я важко написати, була зайнята самоінкубацією. Її вартові прийняли Вівеків дарунок, і пообіцяли охороняти його від поверхневого світу. Це — перший відомий раз, коли дреуги брехали.
Через десять років Рум’янець об’явився знову, цього разу коло Тіра, ношений заблудлим шаманом, що слідував Кутам Дому Турбот. Замість захисту, дреуги наснажили живі обладунки міфічною твердістю. Вона розплавилась невдовзі після того, як вкрила шамана новими навичками й розтягнула його кості до п'яти кутів.
Коли Вівек знову зійшовся у битві із чудовиськом, то помітив, що з його ніг лилися рештки трьох селищ. Він прийняв свою гігантську форму та вбив Рум'янця за допомогою Колажу Символів. І позаяк він більше не довіряв морським альтмерам, то віддав карапакс чудовиська відданим і набіжним містикам Кімнати Чисел. Сказав він їм:
— Виготовте з Рум'янця обладунки філософа.
Містики розпочали свою працю замотавши одного з мудреців у панцир; це, кількома змахами рук, виконали вищі рахівники, один з яких був гормонально високий, а інший — десь йому по груди. Вони бігали навколо карапаксу і крізь один одного, наносячи святу смолу, витягнуту з каркасів тепер непотрібних чисел між дванадцятьма та тринадцятьма. Золоті соломинки швиденько простромили крізь міфічний епідерміс, щоб мудрець міг дихати. Після того, як церемоніальні гравюри були нанесені на напівзастиглу смолу — довгі листи мертвих імен і рівнянь, рішення яких були сховані у роті кімера, що знаходився всередині, — настала черга ілюмінацій, які виписані були яскравим жахливих Вівековим нігтем. З кінчика нігтя струменіла палка рідина, заповнюючи рівчаки церемоніальних гравюр. Вони розтеклися, утворюючи венозні узори на панцирі мудреця, які теологи будуть розгадувати вічно й назавжди.
І кінець словам цим — АЛЬМСІВІ.