36 Уроків Вівека, Проповідь 36 (ориг. 36 Lessons of Vivec, Sermon 36) — підручник у грі The Elder Scrolls III: Morrowind.
- Попередній том: «36 Уроків Вівека, Проповідь 35».
Де шукати[]
- Хассур — північна кімната, на землі
- Кунірай — на скрині в північній кімнаті поряд з Вадені Ретан
- Вівек, Секретна бібліотека Зали Справедливості — середній стелаж
- Іноді в якості випадкової знахідки в контейнерах підземель.
Текст[]
Були то часи Ресдайнії, коли кімери та двемери жили під мудрим і милосердним правлінням АЛЬМСІВІ й чемпіона їхнього Гортатора, але двемери, сповнені дурості, повстали проти своїх господарів.
Екіпіровані золотими балістами, що ходили, та могутніми атронахами, та речами, що випльовували полум’я, та речами, що наспівували вбивчі пісні, вийшли вони зі своїх фортець.
Звався король їхній Думаком Гномом-Орком, але верховним жерцем був Каґренак Моровик.
Через гори й понад ними йшла війна з двемерами, а потім приєдналися до них північні люди й знову привели із собою Ісміра.
Етосовий ніж замість сокири блимав у руках Гортатора Неревара, раба, котрий не вмирав, і котрий очолював тепер кімерійські армії.
Стратив він Думака під Червоною горою і вперше побачив серцеву кістку.
Нелюди з латуні зруйнували одинадцять брам Володіння Журби, а позаду них йшли двемерські тональні архітектори. Айем скинула свій плащ і стала Лицезміїною Королевою Трьох в Одному. Ті, хто на неї споглянули, охоплені були значеннями зірок.
Експериментальну армію свою привів Сет, над якою працював глибоко в океані, в палацах зі скла та коралу. Механічні дреуги, пародія на двемерські бойові машини, піднялися з морів та утягли на дно свої подоби, де ті навіки затонули.
Вибухнула Червона гора коли Гортатор зайшов задалеко, шукаючи Шармата.
Будував дещо верховний жрець двемерів, Каґренак, за образом Вівека, й наразі розкрив своє творіння.
Идол то був, ходяча зірка, що спопелила армії Триєдиних і знищила серцезем'я Велота, утворивши Внутрішнє море.
Всі аспекти АЛЬМСІВІ тоді здійнялися, та об’єдналися воєдино, та показали світу шосту путь ходьби.
Сет узяв у зірки її таємницю, Айем — її вогонь, а Век — її ноги, що зроблені були до подарунка Молаг Бала й зруйновані немов правда: дужим калатанням молота. Коли двемерська душа більше не могла ходити, то стерто їх було із цього світу.
Тоді й настав кінець Ресдайнії.
Врятована вона була від зла непутніх. АЛЬМСІВІ притягнули сіті із Суміжного Місця та спіймали попіл Червоної гори, який, знали, був мором двемерів, і який заразив би весь середній світ, і з’їли його. АЛТАДУН ДАНМЕРІ!
О початку слів — АЛЬМСІВІ. Кажу я вам це як Вівек.
Примітка[]
Якщо скласти перші літери кожного рядка, то вийде «Безчесне вбивство» (англ. Foul Murder). Імовірно, це є зізнанням Вівека у вбивстві Неревара.