36 Уроків Вівека, Проповідь 4 (ориг. 36 Lessons of Vivec, Sermon 4) — підручник у грі The Elder Scrolls III: Morrowind.
- Попередній том: «36 Уроків Вівека, Проповідь 3».
- Наступний том: «36 Уроків Вівека, Проповідь 5».
Місцезнаходження
- Вівек, таємна бібліотека Залу Справедливості - другий стелаж біля західної стіни, середня полиця.
- Рамімілк, святилище - найвіддаленіша кімната, на столі в кутку.
- Хануд, вежа - стелаж на самому верхньому поверху під куполом.
- Іноді в якості випадкової знахідки в контейнерах при зачистці підземель.
Текст книги
Видимість нечіманської жінки, що несла в собі яйце Вівек, поверталася назад в пошуках земель Індорілів. По дорозі її навідували багато інших духів, пропонуючи настанови для її сина-дочки, в майбутньому славного і незримого воїна-поета Вварденфеллу, Вівека.
Показався загін духів, званих Лобістами Гільдії Збігів. Вівек негайно зрозумів, в чому виклик, і сказав:
| “ | «Проста згадка бога вбиває випадковість». | ” |
Ватажок Лобістів, чиє ім'я забуте, спробував було захистити екзистенцію концепції. Він сказав:
| “ | «У той же час, проголошення чогось може мати магічну природу». | ” |
Вівек знав, що для набуття божественної суті повинен бути народжений сильний аргумент проти фактора удачі. І він сказав:
| “ | «А хіба не є раптовим розкриття відповідних умов і непорівнянних елементів, які зливаються в момент збігу в одну з передумов буття, по суті, випадковим? Синхронність походить від багаторазових збігів на нижчому рівні. Подальше ж дослідження виявляє, що саме більша сила абсолютного числа збігів приводить спостерігача до думки, ніби синхронність керується чимось більшим, ніж випадок. Відповідно, синхронність завершується, девальвуючи концепцію випадковості, навіть при тому, що в ній містяться ті симптоматичні ознаки, які породжують її на світло». | ” |
Таким чином випадковість була ліквідована на землях Велоті.
Потім перед видимістю нетчіменської жінки з землі виліз Старий Кість землі і сказав:
| “ | «Якщо тобі судилося народитися королем і правителем світу, ти повинен посилити це новими висловами. Давай, втягни вже мене в дискусію!» | ” |
«Добре, - сказав Вівек. - Давай я розповім тобі про світ, який я поділяю з таємницею і любов'ю. Хто є її столиця? Ти простежив сценічний шлях її зірки? Я - так, легко і в таємниці, при відсутності свічок, бо вони на невірній стороні, й пробіг рукою по краю тіні, зітканої зі ста і трьох поділів теплоти, але не залишив жодних доказів.»
При цих словах Старий Кість пішов в себе двадцять разів поспіль, поки не став подібний до молока, котре Вівек і випив, ставши тим самим правлячим королем світу. І нарешті з'явився Канцлер Великоточності, що уособлював собою досконалість під будь-яким кутом зору. Вівек негайно зрозумів виклик і сказав:
| “ | «Безсумнівність є доля схоластів з коробками-загадками та дівчат, які плекають в собі передвінечний шарм. Я ж лист, написаний в стані крайньої невизначеності». | ” |
Канцлер схилив голову і посміхнувся п'ятдесятьма різними і досконалими способами одночасно. Він витягнув з-під сукні астролябію всесвіту, розламав її надвоє і вручив обидві половинки яйцеобразу Вівека.
Вівек розсміявся і сказав:
| “ | «Так я знаю. Рабська праця почуттів егоїстична, як полярний лід, що посилюється, коли енергія витрачається на життя, яке інші шанують щасливим. Щоб бути правлячим королем, мені доведеться вистраждати багато, чого вистраждати не можна, і також зважити речі, незмірні за допомогою астролябії або компаса». | ” |
І кінець цих слів - АЛЬМСІВІ.